ЖИТОМИРЯН ЩЕ НЕ «НАГНУЛИ», АЛЕ ВЖЕ ОБРАЗИЛИ. ЇХ ПРОСТО – НЕ СПИТАЛИ!

ЖИТОМИРЯН ЩЕ НЕ «НАГНУЛИ», АЛЕ ВЖЕ ОБРАЗИЛИ. ЇХ  ПРОСТО – НЕ СПИТАЛИ!
ЖИТОМИРЯН ЩЕ НЕ «НАГНУЛИ», АЛЕ ВЖЕ ОБРАЗИЛИ. ЇХ ПРОСТО – НЕ СПИТАЛИ!
Сьогодні, 10:54

Уряд України оприлюднив так званий робочий варіант нового адміністративного поділу нашої держави. Кожна область України вже незабаром матиме зовсім інший і принципово відмітний від нинішнього адміністративно- територіальний поділ. Житомирщина, згідно запропонованого варіанту Кабміну, розподілятиметься на 4 райони: Житомирський, Коростенський, Новоград-Волинський та Бердичівський.

ЖИТОМИРЯН ЩЕ НЕ «НАГНУЛИ», АЛЕ ВЖЕ ОБРАЗИЛИ. ЇХ  ПРОСТО – НЕ СПИТАЛИ!

Питання щодо утворення нових (укрупнених) районів, які входять до складу Житомирської області, постають одразу, як тільки поглянеш на карту із новими «межами» та кордонами нових районів.

По–перше, райони дуже відрізняються за площею, яку вони охоплюють. Найбільші два райони – Житомирський та Коростенський, займають дві третини нинішньої території Житомирщини. Два інші райони: Новоград-Волинський та Бердичівський, значно поступаються вище згаданим як за площею, так і за кількістю населення.

Ще одне запитання, яке залишилося без відповіді, стосується варіанту створення ще одного, «п’ятого» району ЖитомирськоЇ області із центром у Малині.
Малинчани довго і наполегливо доводили чиновникам із Кабміну, що для Житомирщини, яка займає 5-е місце за величиною своєї території, чотирьох районів буде замало. І аргументів у мешканців Малинщини було доволі багато, але їх у Києві до уваги не брали. У столиці вирішили, що чотирьох районів для Житомирщини буде достатньо, хоча навіть неозброєним оком можна побачити «натяжки» та перекоси у питаннях щодо нової адміністративно – територіальної мапи Житомирщини.

  У Житомирі під час гостювання пограбували 18-річну дівчину

Нагадаємо житомирянам, що за орієнтир у процесі утворення нових (укрупнених) районів України бралася цифра 150 тисяч мешканців, які мають у ньому проживати. Звісно, цей показник не догма, але питання в іншому: Житомирський район згідно нового поділу матиме 617 (!) тисяч жителів, а другий за чисельністю мешканців Коростенський район вмістить на своїх територіях 263 тисячі населення. Новоград-Волинський і Бердичівський райони матимуть у своєму складі приблизно однакову кількість жителів – відповідно 171 і 169 тисяч.

Питання полягає у тому, що «п’ятий» район на Житомирщині мав би обов’язково бути. Адже варто поглянути на територію Закарпатської області, де наразі існують 13 адміністративних районів (Житомирщина нині має у своєму складі 23 райони), а згідно нового адміністративно – територіального поділу Закарпаття матиме не 4 (як Житомирщина), а cаме п’ять районів.

Чому у Києві користуються відверто подвійними стандартами під час «нарізання» нових адміністративно – територіальних одиниць у тих чи інших областях України? Воно зрозуміло, що міністр закордонних справ України пан Кулеба наприкінці травня 2020-го року здійснив візит до Угорщини, де якраз і було вирішено долю отого «п’ятого» району Закарпаття із центром у Береговому. Фактично Берегове стане центром угорського національного району, оскільки тут живе основна маса угорців Закарпаття. Вирішуючи питання про адміністративно – територіальний поділ Закарпаття у подібний спосіб, нинішня центральна влада України намагається залагодити «тріщину» у стосунках України та Угорщини. Тільки чи вистачить такої поступки патріотам Великої Угорщини, аби вони хоча б на кілька років заспокоїлись і не ставили для України перепон на шляху до НАТО та євроінтеграції? Це, як кажуть, питання дуже сумнівного забарвлення.

  Житомирський видавець Олексій Євенок розповів про складнощі книжкового видання

Проте, якщо повертатися до поділу на нові райони території Житомирської області, то тут зрозуміло, що лоббістів у столиці житомиряни фактично не мали.
Адже ні губернатор Віталій Бунечко, ні глава Кабміну Денис Шмигаль до Житомирщини ніколи стосунку не мали. Вони не знають (і не хочуть знати) особливостей і навіть ментальних відмінностей серед жителів окремих територій Житомирської області, яких сьогодні за довільними ознаками і навіть за відсутності елементарної логіки, пропонують «збити» у один із новоутворених районів області.

Тим паче, питаннями адміністративно-територіального поділу Житомирщини не буде цікавитися, наприклад Польща, хоча саме на теренах Житомирської області проживає левова частка етнічних поляків в Україні. Тим паче, Україна сьогодні не збирається повторювати колишній сталінський експеримент із утворенням Мархлевського польського національного району із центром у Мархлевську (Довбиші) чи у Баранівці…

Уроки історії варто добре пам’ятати, але лише для того, щоб не робити помилок, яких на Житомирщині упродовж її восьмидесятилітньої історії було достатньо багато. І нинішня децентралізація влади разом із адміністративно – територіальним поділом можуть стати історичним рубежем на шляху вдосконалення в Україні сучасної і модерної влади. Але можуть і не стати. Адже запитань до запропонованого варіанту адміністративного поділу Житомирщини ще й зараз залишається дуже багато.

Сидір Ковпак

Джерело статті: Житомир-Онлайн