Іван Миколайчук: раннє кохання, рання кар’єра, рання смерть

Іван Миколайчук: раннє кохання, рання кар’єра, рання смерть
Іван Миколайчук: раннє кохання, рання кар’єра, рання смерть
Сьогодні, 17:41

Невідомі факти про життя відомого актора

15 червня – дуже важливий день для українського кінематографа. Це день народження Івана Миколайчука, якого українці знають як Івана Палійчука з фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Утім Миколайчук був не лише талановитим актором, він також написав 9 сценаріїв та 2 режисерські роботи.

Щороку родичі Івана Миколайчука, його колеги по роботі та люди, які ще за життя захоплювалися його працями, традиційно відвідують етнофестиваль «На гостини до Івана» у Чорториї Чернівецької області. Таким чином уже понад 20 років на Буковині святкують день народження видатного кінодіяча. Всі кіношедеври Івана Миколайчука: зіграні, відзняті та написані – транслюють просто неба.

У цьому ж селі відбудували батьківську хату Миколайчука і зробили з неї садибу-музей. Основними експонатами там є особисті речі Івана та його сім’ї, родинні фотографії, народні костюми, а також література, присвячена кінодіячу. За музеєм доглядають старша сестра Івана, Фрозина Грицюк, та його племінник Василь Грицюк.

У цій хаті Миколайчук прожив з батьками та ще з 10-ма братами-сестрами. Фрозина щороку розповідає кумедні історії з життя відомого діяча. «Я як найстарша – то, звідки б він не приїхав, завжди йшов до мене чи то поділитися, чи то порадитися. Не раз казав, так жартома, що «хоч вона мене критикує, але все одно я її найбільше люблю»».

  Фаршировані зелені помідори. Смачна закуска до будь-якого столу

За своє життя Іван Миколайчук зіграв 34 ролі, більшість із них відображали патріотизм до України та незламну волю українського народу. Молодий і гарний Миколайчук ще студентом розпочав кінокар’єру, вже тоді він ловив на собі захоплені погляди дівчат. Колеги по знімальному майданчику називали його народним актором.

Іван Миколайчук: раннє кохання, рання кар’єра, рання смерть

Режисер Михайло Іллєнко у дитинстві разом зіграв із Миколайчуком у фільмі «Білий птах з чорною ознакою». Він поділився спогадами про тодішні кінематографічні пригоди: «Була повінь сильна, позривало мости. І зйомки зупинилися через те, що проїхати нікуди не можна було. Іван мені запропонував маленьку екскурсію Карпатами. Мене вразило, що Івана знали всі, здається, і він знав усіх».
Лариса Кадочникова, яка зіграла доньку священника також у цій стрічці, розповіла, що з Іваном було грати дуже легко: «Я ніколи не бачила, щоб він замислювався, як йому повернутися, як стати, як сказати. Вся акторська гра була дуже природною».

Іван Миколайчук також чимало зіграв ліричних героїв. У багатьох фільмах прослідковувалася лінія кохання. Його дружина розповіла, що, попри всенародну любов до її чоловіка, а особливо жіночої аудиторії, вона з Іваном прожила щасливо: «У нас прекрасні стосунки були. У нас була дуже бурхлива молодість. Я не відчуваю того, що його немає. Звичайно, фізично його немає, але морально він завжди біля мене. Він так любив родину свою, не знаю, хто ще так може, але правду він любив понад усе».
Дружина до цих пір пам’ятає його останній холодний поцілунок, від якого віяло смертю.

  МУЗІКА. Touch & Go - Straight To Number One. ВІДЕО

Власне, за правду в УРСР він носив тавро неблагонадійного. Дитинство в гуцульському селі, раннє кохання, рання кар’єра, рання смерть. Якби Іван Миколайчук жив не у закритому суспільстві, він став би героєм не лише національного, а й світового кінематографа.

У 70-ті, коли розпочалася гонитва за діячами культури, страшним ударом для Миколайчука став арешт Сергія Параджанова. Пізніше і його кваліфікували як людину ворожої ідеології, заборонили знімати та грати. У 1979 році йому вдалося відзняти фільм «Вавилон ХХ», який завойовує приз «За кращу режисуру» на Всесоюзному кінофестивалі в Душанбе.

Подальша режисерська доля не склалась через «націоналістичний ухил» у культурі. У 1983-му були написані «Небилиці про Івана», а у 1984-му режисер готувався до роботи над кінокартиною за цим сценарієм, та її постановку було дозволено лише восени 1986 року. На жаль, через важку хворобу розпочати зйомки фільму він так і не зміг.

Помер Іван Миколайчук 3 серпня 1987 року, у 46 років. Ще у 30-ті роки кінодіячу поставили страшний діагноз – виразка шлунку. Його дружина Марія Миколайчук згадувала, що вже під час праці над стрічкою «Вавилон ХХ» він часто скаржився на болі. Після цієї картини йому і зовсім стало погано. В останній рік життя Іван сильно хворів. Дружина розповідала, що його останній холодний поцілунок пам’ятає досі.

  Як заразилась коронавірусом Олена Зеленська?

Іван Миколайчук посмертно став лауреатом Шевченківської премії 1988 року та за петицією Президента України Петра Порошенка, отримав почесне звання Героя України у 2016 році.