ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

Сьогодні, 10:02

Благодійний фонд «Духовна освіта» у Житомирі ледь не щотижня влаштовує для мешканців міста чудові імпрези, незабутні зустрічі і насичені потужним інтелектуальним змістом творчі вечори. Черговий такий вечір стався у залі добре знайомого житомирянам Гнатюк- Арт-центрі. 10 вересня 2020-го року сюди прибув знаний в Україні філософ та дослідник вітчизняної історії Петро Кралюк. Сама тема зустрічі вченого із житомирянами говорить сама за себе: «Чого навчає історія України?». За годину до появи П.М.Кралюка у залі Гнатюк Арт-центру нам вдалося отримати від нього відповіді на низку запитань.

– Отже, Петре Михайловичу, нині ви знаний в Україні і поза її межами вчений-філософ, один із найбільш активних, унікально працьовитих і щедрих на захоплюючі твори авторів філософських досліджень. Ну, а Ваші історичні дослідження увінчані сотнями робіт, кожна із яких може вважатися витвором просвітництва в Україні. Звідкіля оте все розпочиналося?

– Дякую за гарні слова і високу оцінку моєї праці. Щодо того, коли я розпочав свої дослідницькі кроки, як вчений, то цей час припав на період мого навчання в аспірантурі Інституту суспільних наук, де я наприкінці 80-х років минулого століття захистив кандидатську дисертацію. Тема сама по собі дуже цікава і донині актуальна, бо стосувалася вона одного із напрямків протестантизму в Україні – течії так званого антитринітаризму. Але, якщо взятися за відповідь на одвічне «Звідки все розпочиналося?», то можу сказати, що бажання вивчати філософію і, зрештою, бути філософом, виникло у мене ще в дитячі роки. Однак у 1975-му році, коли я закінчив середню школу, філософські факультети були ліченими у Радянському Союзі. В Україні був лише один – у Київському університеті ім.Тараса Шевченка. Москва, Ленінград чи Тбілісі, де також навчали філософів, були своєрідним недосяжним маревом для абітурієнтів, але й до Києва вступити на філософський факультет після школи було неможливим. Була негласна вказівка для вступників філософського факультету – мати два роки виробничого стажу. Оскільки нічого подібного у мене не було, а суспільствознавчий напрям я обрав твердо і, як кажуть, остаточно, тому я вступив на історичний факультет педінституту у місті Луцьку. Добиратися на навчання було зручно, бо ж мої дитячі роки по суті пройшли у передмісті Луцька.

  МУЗІКА. CHURUPACA - Luna Nueva - Sesiones de Estudio (En Vivo)

– Після завершення навчання ви працювали у школі вчителем?

– Так, як і всі випускники педагогічного вузу, після навчання поїхав на навчання д о сільської школи, де викладав не лише історію, але й географію. Ці роки своєї праці у селі, розташованому на самому кордоні Волинської та Львівської областей, згадую із особливим трепетом і теплом. Адже саме там я почерпнув багато для своєї подальшої роботи і переконався у тому, що минуле нашої землі оповите славними і по суті епохальними історичними подіями. І своє просвітницьке покликання для себе я сформував якраз у роки своєї праці в школі.

– Якщо повернутися до стану школи та освіти, ваша оцінка нинішнього її стану в Україні. Це питання до професора Національного університету «Острозька академія», який щороку забирає на навчання кращих українських абітурієнтів.

– Зрозумів, про що йдеться і одразу скажу, що порівнювати студента хоча б двадцятирічної минувшини і теперішнього студента нашого вузу не можна. Ну, по-перше, змінилося багато чого у технологіях навчання. Але я про інше: про бажання вчитися, про спрагу до навчання, про потяг до науки. Нині всього цього значно менше, ніж було колись. І спричинена така ситуація системою зовнішнього незалежного оцінювання знань (ЗНО) випускників наших шкіл. Поступово, але освіта в Україні втратила дуже багато, бо випускник, з огляду на свої майбутні вподобання, фактично два останні роки навчання в школі готується до перевірки знань із кількох предметів. По – друге, ставлення до вищої освіти, як неодмінного атрибуту будь-якого випускника школи, також зробило свою справу. Студентом вузу за часів моєї молодості ставали справді найкращі випускники шкіл, хоча певна корупція при вступі все ж таки існувала. Запровадивши ЗНО, ми, по суті, змавпували російський досвід, проминувши повз досвід Польщі, Німеччини, де також використовуються тести для перевірки знань. Але система тестування там не є вбивчою для шкільництва.

  Чоловіку, який за фальшивим документом отримав у власність ділянку в селі Житомирського району, повідомили про підозру в шахрайстві

– Петре Михайловичу, у вашому науковому доробку є низка фундаментальних філософських праць і вас без перебільшення можна назвати одним із стовпів української історії філософії. Однак масовий читач, той, хто ще купляє у книгарнях книжку, знає вас, як дуже талановитого автора напрочуд цікавих і знакових праць із історії..

– Розумію, що йдеться про те, що спонукає мене до написання багатьох моїх книжок. Вони також філософські. У більшості випадків я намагаюсь поставити низку запитань у ситуаціях, які начебто нам хрестоматійно відомі. І таких запитань є дуже багато. Вони є не лише в архівах, але й навіть у художніх творах, які ми з вами вивчали у школі, або могли давно прочитати. Ось таким чином у мене й виникло бажання написати дослідження про Миколу Гоголя, і таким чином виникла добре знана в Україні книга «Таємний агент Микола Гоголь». Йдеться, звісно ж, про творчість геніального письменника і про наше нинішнє її світосприйняття.

– Тема Вашої зустрічі із житомирянами, яка відбудеться за півтори години, називається «Чого навчає історія України?» Вона також має філософський зміст?

– Однозначно – так. Адже, хто б і що не казав, відкритість архівів, доступ до першоджерел і можливість їх вивчення на будь-якій відстані значно полегшує умови праці історика. Але це має бути праця. Титанічна праця, як за масштабами, так і за завданнями, які перед нами стоять. В Україні тепер можна і варто досліджувати цілі пласти історичного минулого, яке було дуже вміло і спритно сфальшовано певними авторами, а головне – певними державами. Нині ми маємо власну державу і це – найголовніша запорука ретельного і добросовісного вивчення нашого минулого. Без фальші, але й без прикрас.

  За минулу добу рятувальники Житомирщини продезінфікували шість об’єктів різного призначення

– Петре Михайловичу, хотілося б поговорити про ще одну річ – про історичне просвітництво, або популяризацію історії України…

– Ну, найпершим чином зауважу, що головною передумовою для цього мають бути вже написані твори на історичну тематику. Адже популяризувати треба щось вже створене. З іншого боку, час масового захоплення історичними романами, написаних Вальтером Скоттом чи Генріхом Сенкевичем, на мій погляд, вже минув. Цікавішими є спроби, наприклад, популярних в Україні письменників братів Капранових, які створили так звану «Мальовану історію України», просувати історичну тему у товщу народної свідомості. Дуже важливим для осмислення, а тим паче – переосмислення нашої історії, є мистецтво кіно. Звісно, для цього потрібні кошти, але вони того варті. Україна стоїть лише на початку цього конче потрібного процесу. При цьому я мушу наголосити, що читацька культура і вивчення історії у школі, вузі ніколи не втратить свого найголовнішого значення, які б реформаторські спроби у нашому шкільництві не проводились. Це треба пам’ятати і дитину найпершим чином треба навчати рідної мови та власної історії, бо це наріжні камені її світогляду. Тим паче, що Україна насправді знаходилася і знаходиться до теперішнього часу у центрі багатьох геополітичних процесів, без знання яких ми не розкриємо чимало таємниць минулого. Але все це вивчається і досліджується із головною пізнавальною метою – правильно орієнтуватися у майбутньому. Знову ж таки – філософський напрям, але куди ж нам без філософії.. ?

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»
ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

ПЕТРО КРАЛЮК: «НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ МАЮТЬ СТАТИ РІНА МОВА І ВЛАСНА ІСТОРІЯ»

Автор статті: Віктор ГЕРАНТ