Сьогодні, 10 грудня, у Свято-Хрестовоздвиженському кафедральному соборі орденом ім. Ярослава Мудрого нагородили почесного житомирянина Володимира Федоровича Нікуліна.

Церемонія нагородження розпочалася о 14:00. На заході були присутні близькі та рідні Володимира Федоровича.

Спочатку митрополит Нікодим та священники Хрестовоздвиженської церкви помолилися за здоров’я Володимира Нікуліна.

Митрополит Нікодим нагородив Володимира Федоровича орденом імені Ярослава Мудрого.

“Нікулін Володимир Федорович нагороджується орденом Української Православної Церкви святого, благовірного князя київського Ярослава Мудрого!”, – наголосив митрополит.

Після нагородження митрополит подякував Володимиру Нікуліну за його велики подвиги, віру та любов, мужність та силу. Володимир Федорович подякував митрополиту у відповідь за те, що він не залишив його внесок у життя церкви безслідним.

“Я благодарен, что то, что я делал, оценено! Хоть и поздно, почти через 50 лет, но главное, что была сделана правильная оценка. Я благодарю вас за это!”, – відверто сказав Володимир Нікулін.

Свето-Хрестовоздвиженський кафедральний собор досі живе саме завдяки Володимиру Федоровичу. У радянські часи перший секретар обласного комітету Компартії України К.П. Терехов прийняв рішення демонтувати будівлю церкви. Він доручив голові обласного виконкому В.А. Кременицькому підірвати будівлю церкви.

Володимир Нікулін тоді працював керівником управління капітального будівництва у виконкомі області й випадково дізнався про плани тодішньої влади стосовно Хрестовоздвиженської церкви. Володимир Федорович жив біля неї, кожного дня милувався архітектурою будівлі, тому не міг змиритись з тим, що комуністична влада хоче зрівняти церкву із землею.

Володимир Федорович знав, що Кременицький прагнув економно витрачати державні кошти. Тому він запропонував підрахувати, що буде вигідніше для бюджету: демонтаж та прибирання уламків чи капітальний ремонт церкви. Кременицький погодився.

Володимир Нікулін розумів, що без хитрості відвоювати церкву в держави не вийде. Тому він звернувся по допомогу до директора філіала інституту “Укрремжилпроект” Василя Васильовича Рудюка. Володимир Федорович попросив його скласти проєктну документацію таким чином, щоб демонтаж церкви видався дорожчим за капітальний ремонт.

Василь Рудюк погодився допомогти й склав документацію таким чином, що демонтаж церкви та прибирання сміття після знищення будівлі видавалися у півтора рази дорожчими за капітальний ремонт. Кременицький оглянув проєктну документацію, порадився з першим секретарем Компартії України та погодився на капітальний ремонт.

Таким чином, після декількох років капітального ремонту у будівлі Хрестовоздвиженської церкви розташувався музей природи. Це й врятувало Свято-Хрестовоздвиженський кафедральний собор від знищення.