Бабуся Володимира Висоцького була житомирянкою

Бабуся Володимира Висоцького була житомирянкою

Бабуся Володимира Висоцького була житомирянкою

Сьогодні, 08:53

25 січня виповнюється 83 роки від дня народження Володимира Висоцького – легендарного барда та актора. Не всі знають, що Володимир Висоцький мав житомирське коріння.

28 листопада 1891 року у родині викладача єврейського училища Євсея Бронштейна та його дружини Раїси Райх народилася донька Дебора, який судилося стати бабусею людини-епохи. Дослідники встановили, що народилася Дебора у будинку, що був розташований на перехресті Котовського та Щорса.

Бабуся Володимира Висоцького була житомирянкою

Мешкали житомирські предки у будинку на перехресті вулиць Покровської та Грушевського. Це був одноповерховий єврейський громадський дім, який знаходився у колишній садибі місцевого предводителя дворянства Андрія Аршенєвського. В радянські часи у цьому будинку був розташований міліцейський гуртожиток.

Збереглася лише головна будівля садиби Аршенєвського дворянства, зараз там розташована обласна юнацька бібліотека. Але будинок, в якому жили предки Висоцького, був знесений понад 20 років тому. На жаль, тоді про історичну цінність того будинку людям тоді ще відомо не було.

Коли нацисти окупували Київ та розпочали масовий розстріл євреїв, Дебора Овсіївна не змогла евакуюватися. Від гибелі жінку врятував факт, що вона встигла прийняти православ’я і стала Дар’єю Олексіївною Семененко. Маленький Володя Висоцький ще довго не міг зрозуміти, чому його рідні носять прізвище Висоцьких, а бабуся – Семененко. Лише подорослішав він дізнався, що для порятунку від розстрілів бабусі ще й довелося взяти прізвище свого нового чоловіка, за якого вона вийшла заміж після розлучення з дідусем поета Вольфом Шліомовичем Висоцьким.

Бабуся Володимира Висоцького була житомирянкою
  В Україні понад 10 тисяч нових випадків COVID-19, на Житомирщині майже 400

Дар’я Олексіївна все життя пропрацювала косметологом у перукарні. Коли Володимир Висоцький кинув інженерно-будівельний інститут заради творчої кар’єри, лиш вона зрозуміла та підтримала його.

Під час масових розстрілів євреї часто ховалися у склепах, бо німці обходили кладовища стороною. Є версія, що в одному зі склепів Байкового кладовища переховувалася разом з подругою й бабуся Висоцького. Ця версія підтверджується тим, що за заповітом Володимир Висьцький поховав бабусю на цьому кладовищі на ділянці №19, що розташована поруч із тими склепами.

Хто зна, якби не підтримка бабусі на початку творчого шляху, став би Володимир Висоцький тим, ким ми його пам’ятаємо?

Джерело статті: Житомир-Онлайн