З 1 січня зарплати освітян збільшилися на 20% – МОН

З 1 січня зарплати освітян збільшилися на 20% – МОН

З 1 січня зарплати освітян збільшилися на 20% – МОН

Сьогодні, 18:00

З 1 січня заробітна плата освітян зросла на 20%.

Як повідомили у Відділі зв’язків зі ЗМІ Міністерства освіти і науки, у державному бюджеті на 2021 рік МОН передбачені видатки обсягом 139,5 млрд грн, що на 26,6 млрд грн більше, ніж минулого року.

«В основному це кошти на збільшення заробітної плати з 1 січня на 20% та з 1 грудня 2021 року – на 8,4%», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що із загальної суми видатків на освіту субвенції становлять 103,7 млрд грн, що на 20,1 млрд грн більше, ніж торік. У МОН уточнюють, що, зокрема, освітня субвенція (заробітні плати освітян) становить 99,65 млрд грн (у 2020 році – 80,9 млрд грн), субвенція на забезпечення загальної середньої освіти «Нова українська школа» – 1,42 млрд грн, субвенція на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» – 1,0 млрд грн (у 2020 році – 0,5 млрд грн).

Також, додають у МОН, передбачено нову субвенцію обсягом 1,0 млрд грн на заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19 та її наслідками під час навчального процесу в закладах загальної середньої освіти.

За добу на Covid в Житомирській області захворіли понад 400 осіб та зафіксували 5 летальних випадків

За добу на Covid в Житомирській області захворіли понад 400 осіб та зафіксували 5 летальних випадків

За добу на Covid в Житомирській області захворіли понад 400 осіб та зафіксували 5 летальних випадків

Сьогодні, 18:10

Через недотримання карантинних та профілактичних заходів, які є запорукою подолання пандемії у Житомирській області спостерігається стабільний рівень захворюваності на коронавірусну інфекцію.

Як повідомив в.о. директора ДУ “Житомирський обласний лабораторний центр” Юрій Лутай, станом на 09:00 01.01.2021 (за минулу добу – 31 грудня) зареєстровано 402 нових лабораторно підтверджених випадки.

Всього випадків (з наростаючим підсумком) –39604

Померло (всього) –660

двоє чоловіків віком 68 років — жителі міста Житомир;

80-річний житель Любарського району;

58-річний житель Новоград-Волинського району;

68-річний житель Коростенського району.

За добу надійшло повідомлення на підозру –402

Всього підозр (з наростаючим підсумком) –41150

Всього одужало – 32131

Активні хворі –6813

Всього проведено ПЛР-тестувань за добу –1001

Всього проведено ПЛР-тестувань (з наростаючим підсумком) –122764

Всього проведено ІФА-тестувань за добу –856

Всього проведено ІФА-тестувань ( з наростаючим підсумком) –158542

Як Геннадій Буткевич зароблятиме на житомирському берилію

Як Геннадій Буткевич зароблятиме на житомирському берилію

Як Геннадій Буткевич зароблятиме на житомирському берилію

Сьогодні, 17:15

Центральною темою Всесвітнього економічного форуму-2020 став «новий капіталізм» як розв’язання проблем одразу всіх стейкхолдерів — від соціальних до екологічних. Його планують побудувати в українських реаліях. Ба більше — у ресурсовидобувальному бізнесі. Як це можливо? Ми поговорили з топменеджером BGV Group Сергієм Войцеховським, який виступав у Давосі.

Як Геннадій Буткевич зароблятиме на житомирському берилію
Як Геннадій Буткевич зароблятиме на житомирському берилію

Cергій Войцеховський (BGV Group) на панелі Untapped Potential: Ukraine As Europe’s Next Industrial Powerhouse в Давосі

Що спільного має Україна з океаном? Якщо йдеться про економічний потенціал, то відповідь одразу стає зрозумілою: Україна — держава, яка насичена “блакитними океанами”. Так називають ті галузі й ділянки ринку, у діяльності яких сьогодні немає конкуренції, ще не прописані правила гри, а стандарти — досі нерозроблені та невідомі. Кажучи простою мовою, “блакитні океани” — це, передусім, можливості. Інвестиційна компанія BGV Group — одна із тих компаній, які починають освоювати досі порожні ніші економіки нашої країни. Про це ми, зокрема, почули на одній із панелей в Українському домі в Давосі. Сергій Войцеховський — член Ради директорів BGV Group — вважає, що орієнтація на нові неосвоєні ринки має багато переваг, особливо в Україні — країні з економікою, що розвивається.

BGV Group — хто вони?

BGV Group цікава, передусім, своїм підходом до ведення бізнесу. Зараз це інвестиційна компанія, яка є повною власністю відомого в Україні підприємця Геннадія Буткевича. Він засновник і співвласник корпорації АТБ — одного з найбільших українських ритейлерів, який має понад 20 років історії та 60 тисяч співробітників у 22 областях. Але BGV Group — нова окрема історія Буткевича. Крім того, якщо АТБ наразі працює лише на українському ринку, то BGV Group — бізнес уже ширший, який виходить за межі однієї держави, вірячи в розвиток України як гідної частини глобальної економічної системи.

Нині компанія орієнтується на розробку геологічних ресурсів, які є в Україні, та їхнє розумне застосування всередині країни. Для BGV Group це означає створення товарів із високою доданою цінністю.

“На жаль, Україна на світовому ринку сприймається здебільшого як країна, з одного боку — з потенціалом, що постійно зростає, а з іншого — як значний споживач фінансової міжнародної допомоги й постачальник сировини, яку перероблюють уже в розвиненіших країнах. Ми тут хотіли би і будемо створювати винятково інакший підхід. Ми зорієнтовані понад усе на товари з високою доданою цінністю й категорично проти того, аби перебувати в ринку “commodities” — продажу сировини й напівфабрикатів. Ми маємо певну внутрішню візію акціонера та інвестора, наше внутрішнє усвідомлення того, що Україна — це не лише багата країна з погляду великої площі та вдалого географічного розташування, не лише багата в сільськогосподарському напрямі, а також багата з погляду корисних копалин і безпосередньо ресурсів, які можуть створювати унікальні бізнеси”.

Водночас однією із провідних цінностей компанії є корпоративна відповідальність, зокрема, екологічна. Про те, як компанія планує поєднувати на перший погляд несумісні речі — екологію та розробку ресурсів — Сергій Войцеховський відповів так: “Для нас неможливо цю відповідальність на себе не брати. Тому що, коли будуєш дім, ніколи не робиш це так, щоби він руйнувався або був небезпечним. Будь-який небезпечний бізнес а) короткотривалий, а ми розглядаємо лише середню й довготривалу перспективу, і б) він закритий до можливої інтеграції в розвинуті міжнародні економічні системи. Питання безпеки, особливо екологічної — це провідний глобальний тренд. У нас просто звикли до того, що виробництво — це, зазвичай, екологічна катастрофа. Нам же простіше цього уникати, оскільки ми працюємо з нуля. Не використовуємо старе обладнання, яке не можливо модернізувати, а із самого старту закуповуватимемо абсолютно нове та максимально технологічне. Тому на питання екології та безпеки ми будемо не просто звертати увагу, а закладати їх як основу”.

Про напрями діяльності компанії

Продовжуючи про створення унікальних бізнесів — одним із таких перспективних ресурсів для компанії є, наприклад, графіт. Його у BGV Group розглядають як можливість розвитку галузі збереження енергії і створення батарей — актуальна сьогодні сфера у всьому світі. Для України це також унікальна можливість: наразі Європа активно шукає для себе шляхи зменшення залежності від азійських ринків. Тут Україна й могла б стати тим самим “своїм” виробником.

Другий напрям у роботі компанії пов’язаний із можливим ринком виробництва рідкісноземельних металічних сплавів. Так компанія, яка входить до BGV Group, має ліцензію на добування берилію — матеріалу, який використовується у високоточних сплавах для аерокосмічної, комп’ютерної та інших сучасних галузей. Світовий ринок берилію здебільшого пов’язаний зі США, і всього є лише кілька країн, які мають цю корисну копалину. Це великі можливості для України. Тут, щоправда, компанія зіштовхується із переліком проблем, зокрема і з проблемою засекречення місценароджень. Традиція засекречування дісталася нам у спадок від СРСР: “Будь-яка секретність створює непрозорість, а непрозорість відлякує”, — говорить про це Сергій. “Ми знаємо, що секретність збереглася в пострадянських країнах. Інші країни намагаються працювати більше із відкритістю. У нас, на щастя, гриф “секретно” поширюється не на все. З плином часу ця історія закінчиться”. Крім того, у країні вже робляться кроки назустріч істотно кращій ситуації для ведення бізнесу. З’являються відкриті аукціони з продажу ліцензій на розробку ресурсів, змінюються підходи. Та ж сама земельна реформа, можливість зняття мораторію на продаж землі, на думку Сергія Войцеховського, позитивно вплине на інвестиційний клімат у країні, додасть впевненості й можливостей бізнесменам.

Третій напрям роботи компанії пов’язаний із добуванням уранової руди й подальшим виробництвом. Тут BGV Group також залишаються вірними своїй філософії виробництва товарів із високою доданою цінністю. Атомні електростанції в Україні потребують палива й наразі ми імпортуємо його, зокрема і з Росії. Тоді як самі маємо нерозроблені запаси. Актуальність роботи із запасами урану в Україні обґрунтовується й тим, що сьогодні технології зробили великий крок уперед і, наприклад, малі атомні реактори є набагато безпечнішими, ніж традиційні АЕС. Україна має всі шанси стати тією країною, яка успішно імплементує технологію, заявивши про себе на світовому ринку. “Ми маємо меморандум з однією відомою американською корпорацією, яка є лідером у розробці цієї технології. Тому ми досить впевнено дивимося на те, що це найближче майбутнє, а не якесь далеке, і відповідно бачимо в цьому певний потенціал”.

Усі свої проєкти компанія починає “з нуля”. Бізнес-мовою це “greenfield” — а майнінгові проєкти компанії такими і є: за них беруться, коли ні про яке добування й мови ще нема, і спочатку потрібно здійснити низку попередніх робіт. Серед обов’язкових етапів — дослідницька діяльність, підтвердження покладів, оцінювання їхньої кількості та якості, визначення способу збагачення або очищення корисної копалини, визначення кінцевого продукту тощо. Тут важливо дотримуватися саме міжнародних стандартів роботи — “для того, аби бути частиною глобальної економічної системи” — пояснює Войцеховський. Це і є одна із переваг проєктів “з нуля” — простіше дотримуватися таких стандартів. Такі роботи можуть тривати в Україні від року до трьох. Сергій розповів нам, що в різних проєктах компанія наразі перебуває на різних стадіях реалізації, й особливо близька до початку добування й наступних етапів роботи з графітом та ураном — компанія планує закінчити підготовчий етап із ними вже цього (2020) року.

Для України, вважає Сергій Войцеховський, саме розвиток промисловості може стати тим виходом, який поверне людей із закордоння, надавши конкурентні робочі місця, і створить нові успішні бізнеси всередині країни. Водночас, будуть використані багатства й потенціал України, які до сьогодні лишалися практично незайманими.

Як Геннадій Буткевич зароблятиме на житомирському берилію
Про висновки із Давосу

Із Сергієм Войцеховським ми зустрілися одразу після повернення з економічного форуму в Давосі — враження були ще свіжими. Звісно, ми запитали його про те, які провідні меседжі лишили Україні дискусії у Швейцарії.

По-перше, остаточно стало зрозуміло, що необхідно забезпечити максимальну прозорість в Україні й відкритість із боку органів влади. “Ми вітаємо все, що робиться на державному рівні, і що пов’язано зі створенням додаткової конкуренції на ринку, з відкритістю, боротьбою з корупцією. Як бізнес ми в цьому дуже зацікавлені”.

По-друге, багато говорили і про відкритість України до іноземних інвестицій. “Ми за приваблення інвестицій на український ринок. Але я особисто дивлюся на це трохи інакше. Коли ви хочете щось створити, то передусім докладаєте зусиль для того, щоби щось було створено, і тільки потім просите когось, аби вам у цьому допомогли. А допомагають тим, у кому бачать готовність робити багато що самотужки. Тому ми своїм прикладом показуємо, що готові багато працювати самі: самі інвестувати, самі нести великі ризики, особливо в роботі з “greenfield”-проєктами. І тут я вважаю, що держава, якщо бажає привабити великих іноземних інвесторів, передусім, повинна потурбуватися про локальних інвесторів із хорошою бізнес-репутацією, досягненнями. Треба створювати для них умови, щоби вони хотіли працювати з майбутніми проєктами. Робота з майбутнім — це завжди невідомість. Невідомість передбачає ризики. Цими ризиками потрібно правильно керувати. Це завдання держави й місцевих інвесторів”.

Сам Давоський форум і його значення для українського бізнесу Сергій оцінює позитивно: “Є дуже багато нових контактів — це безумовно плюс. Є дуже багато нових ідей і можливих майданчиків для проєктів. І часто це можливість поспілкуватися, передусім, з інвесторами всередині країни. Як не дивно, далека гірська Швейцарія Давосом створює і для українського бізнесу можливість ще раз сісти за стіл і поспілкуватися, звірити годинники і зробити якісь висновки. Вважаю це хорошим рішенням. Забагато такої взаємодії не буває, навпаки — часто буває замало”.

Про потенціал України та його реалізації

Про потенціал України говорять із року в рік — здається, він лише зростає. Для інвесторів — як місцевих, так і іноземних — не так цікава нинішня ситуація в країні, як той тренд у розвитку, який вона показує.

“На мою думку, ми бачимо позитивну, правильну й дуже оптимістичну динаміку. Чого вартий тільки ріст ВВП на понад 4% за останні два квартали 2019 року Це дуже добре. З іншого боку, є й негативні події. Чи все в нас добре? Далеко не все. Багато є позитивних дій. Дуже багато декларацій. Ми сподіваємося на те, що ці декларації стануть хорошими діями”.

Одним зі шляхів реалізації потенціалу України Сергій бачить кластерний підхід. Кластер наразі є однією із найефективніших форм організації регіонального інноваційного розвитку, коли на ринку конкурують уже не окремі підприємства, а цілі комплекси. “Це створення цінності, коли 1+1>2. Ми в це віримо. Це працює”. Така логіка розвитку присутня, наприклад, у винних кластерах Франції або у металургійних Німеччини.

“У нашій діяльності особливо важливу роль має наука та R&D. В Україні є багато розумних і талановитих людей, проблема в тому, що частина виїхала працювати за рубіж, а ті, хто лишилися в країні, зазвичай, недооцінені. Ми активно інвестуємо в команди спеціалістів, які важливі для реалізації наших бізнес-напрямів і відкриті до інновацій у близьких для себе галузях. Звісно ж, працюючи за Кластерною логікою, ефективність від таких інвестицій була б вищою”.

В Україні теж є кластери — дійсні та потенційні. Відомим є ІТ-кластер у Львові, а перспективним саме у сфері геологічної розвідки й розроблення претендує стати Житомирська область — там може виникнути кластер рідкісноземельних металів та сплавів. Проте будувати кластери — завдання не лише бізнесу. Участь у цьому мають брати кілька сил: держава, бізнес, академія, суспільство. “Це система, спільна робота. А базове в системі — це організація правил гри, налаштувань. Тут роль за державою. Але якщо бізнес не буде висловлюватися й реалізовувати певні проєкти, як робить наша компанія, то хто буде учасником цієї системи? До того ж, більшість залежить від суспільства”.

На Давоському форумі президент Зеленський назвав Україну країною див, сподіваючись на нове економічне диво. Ми запитали у Сергія, що про це думає він.

“Я в дива вірю. Але вважаю, що вони є наслідками великих зусиль, які докладають і люди, бізнес, і країни для того, щоби це диво сталося. Тому, звісно, Україна має велику можливість створити власне економічне диво. Але не треба нікого копіювати чи пародіювати. Треба просто робити правильні висновки. В Україні кардинально інакший контекст — і культурний, й економічний, і геополітичний. Чи є в нашої країни можливості? Звісно, є. Ми дуже віримо в ті проєкти, якими зараз займаємося, і вважаємо, що це великі можливості для країни. Чи будуть вони використані? Це запитання складне. Ми оптимістично налаштовані і віримо в державу, у себе, у ринки та в те, що ми зможемо подолати складності для того, щоби це диво сталося”.

Джерело статті: rubryka-com

В Украине с 1 января подорожает оформление ID-карт и загранпаспортов. Новые цены

В Украине с 1 января подорожает оформление ID-карт и загранпаспортов. Новые цены

В Украине с 1 января подорожает оформление ID-карт и загранпаспортов. Новые цены

Сьогодні, 14:59

С 1 января 2021 года в Украине подорожают бланки для биометрических документов. На оформление ID-карты или загранпаспорт украинцы будут тратить больше.

Об этом в Facebook сообщает пресс-центр Государственной миграционной службы.

“Государственное предприятие “Полиграфический комбинат “Украина” с 1 января 2021 года меняет стоимость бланков биометрических документов. В связи с этим несущественно возрастет общая стоимость оформления паспорта гражданина Украины в форме карточки, паспорта гражданина Украины для выезда за границу и видов на временное и постоянное проживание”, – сказано в сообщении.

Граждане Украины, иностранцы и лица без гражданства, оплатившие административные услуги и подавшие заявления на оформление документов до 31 декабря 2020 года, получат документы по старой цене.

Лица, оплатившие административные услуги до 21 декабря 2020 года, но не подавшие заявления на оформление документов, будут иметь возможность осуществить доплату за оформление документов по тарифам, которые будут действовать на момент подачи соответствующих заявлений.

Так, оформление ID-паспорта за 20 дней будет стоить 363 гривны (до 1 января 2021 года 345 грн – Ред.), за 10 дней – 489 гривен (вместо 471 грн – Ред.). Оформление биометрического загранпаспорта за 20 рабочих дней с 1 января обойдется в 694 гривны (вместо 682 грн – Ред.). За 3 или 7 дней – 1 046 гривен (вместо 1 034 грн – Ред.).

В Украине с 1 января подорожает оформление ID-карт и загранпаспортов. Новые цены

Відсьогодні «швидка» має приїжджати за 10-20 хвилин – нові правила

Відсьогодні «швидка» має приїжджати за 10-20 хвилин - нові правила

Відсьогодні «швидка» має приїжджати за 10-20 хвилин – нові правила

Сьогодні, 14:36

Із 1 січня набула чинності Постанова Кабінету Міністрів № 1271 від 16 грудня 2020 р. “Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події”.

Про це повідомляє Укрінформ.

Звернення стосовно надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103, за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112, за допомогою інших телекомунікаційних засобів залежно від стану пацієнта поділяються на критичні, екстрені, неекстрені, непрофільні (згідно з додатком).

Диспетчер прийому виклику оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф визначає стан пацієнта та обставини подій виклику відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги, визначеного МОЗ.

Нормативи прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події за зверненнями, що належать до категорії критичних, становлять 10 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера прийому виклику оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

З огляду на можливість виникнення обставин, які не залежать від організації системи надання екстреної медичної допомоги (ускладнений дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо), допускається перевищення зазначеного нормативу, але не більше ніж у 25 відсотках випадків.

Нормативи прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події за зверненнями, що належать до категорії екстрених, становлять 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера прийому виклику оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. У таких випадках, з огляду на вищезазначені ускладнені обставини, допускається перевищення зазначеного нормативу, але не більше ніж у 15 відсотках випадків;

У разі надходження звернення, що належить до категорії неекстрених, диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф рекомендує пацієнту звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладена декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги, або таке звернення може бути передане до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги відповідної адміністративно-територіальної одиниці. У разі відсутності такої можливості диспетчер напрямку направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, що не виконує критичні або екстрені виклики;

У разі надходження звернення, що належить до категорії непрофільних, диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф також рекомендує пацієнту звернутися до сімейного лікаря, з яким укладена декларація. У разі потреби відповідальний медичний працівник оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повинен надати дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

Відсьогодні «швидка» має приїжджати за 10-20 хвилин - нові правила

Медогляди, заборона снеків та дієтменю: в Україні набув чинності санітарний регламент для шкіл

Медогляди, заборона снеків та дієтменю: в Україні набув чинності санітарний регламент для шкіл

Медогляди, заборона снеків та дієтменю: в Україні набув чинності санітарний регламент для шкіл

Сьогодні, 12:51

Відсьогодні в Україні набув чинності Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, який передбачає підвезення до шкіл учнів, що проживають на відстані у понад 2 км від школи, а також проходження профілактичних медоглядів для працівників шкіл і впровадження дієтичного меню у буфетах, передає УНН.

Ключовими особливостями цього Санітарного регламенту є наступні:

▪️ учні, які проживають на відстані більше двох кілометрів від закладу освіти повинні бути забезпечені транспортом для підвезення до шкіл;

▪️ працівники шкіл повинні проходити профілактичні медичні огляди, у разі порушення термінів проходження профілактичних медичних оглядів працівники не повинні допускатися до школи та залучення освітнього процесу;

▪️ оренда шкіл не під освітні потреби чітко заборонена, також чітко встановлені вимоги до благоустрою територій шкіл, встановлено, хто несе відповідальність та хто повинен слідкувати за дотриманням цих норм;

▪️ дозволено використання в закладах освіти дротового, або бездротового підключення до мережі інтернет. В разі якщо використовується бездротове підключення, тобто роутер та Wi-Fi – вони повинні бути на висоті не менше двох метрів від підлоги та відключатися в позанавчальний час;

▪️ встановлюються вимоги до комп’ютерного обладнання, яке використовується в закладах освіти, оскільки раніше використовувалися застарілі норми 2001 року;

▪️ учнів які часто хворіють на простудні захворювання, ревматизм, ангіни – рекомендовано розміщувати в третьому ряді від вікна.

Окрім того, санітарним регламентом чітко прописано, що можуть бути дозволені, і повинні бути в кожному закладі освіти внутрішні санітарні вузли, а також встановлений перелік харчових продуктів, які заборонено продавати в шкільних буфетах, автоматах. Зокрема, це снеки (такі як: чипси, сухарики, попкорн, м’ясні та рибні продукти промислового виробництва, ковбаси, сосиски, копчена та солена риба).

Також наказом встановлена група харчових продуктів, які повинні бути у щоденному шкільному раціоні учнів, наприклад: злакові, фрукти, овочі, ягоди, молочні продукти. Тепер у разі, якщо у дитини є довідка від сімейного лікаря, або педіатра про те, що є певні дієтичні потреби – то власник закладу вимушений організувати окреме харчування для цієї дитини з урахуванням дієтичних потреб.

Нагадаємо, у серпні Кабмін схвалив реформу харчування в школах. Наприкінці 2019 року Президент України підписав Указ “Про невідкладні заходи щодо покращення здоров’я дітей”. На виконання указу розроблялась національна стратегія розбудови безпечного та здорового освітнього середовища. Було виділено 400 млн грн державних коштів на ремонти шкільних їдалень і харчоблоків.

Медогляди, заборона снеків та дієтменю: в Україні набув чинності санітарний регламент для шкіл

Якими рекордами за 2020 рік може похвалитися Житомирська область?

Якими рекордами за 2020 рік може похвалитися Житомирська область?

Якими рекордами за 2020 рік може похвалитися Житомирська область?

Сьогодні, 13:38

“Слово і діло” створили карту-інфорграфіку “Якими рекордами за 2020 рік може похвалитися кожна область України”.

Якими рекордами за 2020 рік може похвалитися Житомирська область?

Житомирська область отримала номінацію “Найбільший урожай гречки” – у 2020 році у нас зібрали 18,3 тисяч тонн.

Як житомиряни феєрверки закуповували. ФОТО

Як житомиряни феєрверки закуповували. ФОТО

Сьогодні, 12:25

Багато міст Європи забороняють громадянам використовувати піротехніку під час новорічних свят.

В Україні продовжується війна, але люди не полишають традиції закуповувати феєрверки та підпалювати їх.

У новорічну ніч в Житомирі та інших міста області після 12-ї години ночі один за одним “бахкали” салюти.

Як у Житомирі стояли черги не за ковбасою, а за феєрверками, опублікували в соцмережі.

Люди просто готові витрачати гроші “на вітер”!

Як житомиряни феєрверки закуповували. ФОТО