Житомирський музикант змайстрував майже тисячу духових інструментів. ВІДЕО

Житомирський музикант змайстрував майже тисячу духових інструментів. ВІДЕО

Житомирський музикант змайстрував майже тисячу духових інструментів. ВІДЕО

Сьогодні, 15:37

Житомирський музикант Валерій Березівський більше півстоліття створює музичні народні інструменти. На них грає сам, а частину передає ансамблям та музичним школам. Понад 10 сопілок, флейту Пана та великий куд чоловік віддав до житомирської виставкової галереї.

Валерій Березівський розповів, що першу свою сопілку виготовив у 20 років. Відтоді змайстрував майже 1000 музичних духових інструментів. Раніше музикант грав у місцевих ансамблях “Льонок” та “Родослав” і виготовляв сопілки. Тепер ці інструменти передає в музичні школи та аматорам, – йдеться в сюжеті Суспільного.

“Ті діти, які прийшли на духовий відділ у музичні школи, навчаються і на моїх сопілках зокрема, – розповідає Валерій Березівський. – Сопілки роблю з пластику, ось з цієї водопровідної труби, такий матеріал не ламається. Для дітей у музичних школах ідеально підходить. Хоч ця сопілка і пластикова, але послухайте, як вона звучить”.

А свиріль, або так звану флейту Пана, Валерій Березівський виготовив 40 років тому. Вона складається з 20 бамбукових трубочок. Чим їх більше, тим складніше грати на інструменті.

  У селі на Житомирщині Lexus застряг у сніговому заметі. ФОТО

“Можна з бузини трубочки ці робити, можна з клена, з акації, – пояснює Валерій Березівський. – А це – бамбук. Зручно, є готова трубочка, має отвори, я підбираю їх за діаметром. Ті музиканти, які грають на такій свирілі, віддаються справі повністю, або інакше не беруться вчитися, тому що дуже важко грати. Звучить інструмент цікаво”.

Валерій Березівський виготовив в єдиному екземплярі музичний шумовий інструмент куд – так його називають в народі, а ми знаємо, як бубон. Діаметром він з пів метра і зроблений зі шкіри кози.

“Я зробив його на прохання пані Ганни. Конструкція його не така й складна, але потребує уваги, натхнення і майстерності. Тут такі мотузки, які з’єднуються в одному місці, де можна брати куд рукою. Але, що цікаво, цей інструмент любить тепло, саме тоді він звучить. Той майстер, який грав на куді, знав, що його треба підсушувати над вогнем”.