Боржникам приготуватися!

Боржникам приготуватися!

Боржникам приготуватися!

Сьогодні, 15:48

Міністерство юстиції надало дозвіл як приватним, так і державним судовим виконавцям накладати автоматизований арешт на кошти боржників, які є на рахунках у банках. Що значно спрощує і прискорює цю процедуру.

ДОСІ судові виконавці не мали такої змоги — в автоматизованому режимі виявляти наявні у боржника (фізичної особи) рахунки у банку та дізнаватися суми коштів на них. Поки що вони це роблять, як кажуть, у ручному режимі, за марудною процедурою — надсилаючи поштою у банки відповідні вимоги і постанови суду та місяцями очікуючи на них відповіді. А оскільки в Україні 73 банки, то найчастіше виконавці обмежуються кількома найпопулярнішими, і на тому пошук грошей боржника закінчується. До того ж не факт, що фінустанова у такій інформації не відмовить, посилаючись на «банківську таємницю». Тепер же у виконавців з’явилася можливість усього одним електронним запитом дістати всі дані. Міністерство юстиції почало під’єднувати фінустанови до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), де вже ведеться централізований облік усіх банківських рахунків в Україні, до якого здобувають доступ і судові виконавці.

  МУЗІКА. Chris Rea "Nothing to Fear‬‏"

Нововведення полягає ще й у тому, що автоматизований арешт грошей загрожує будь-яким боржникам. Байдуже, не сплачує він аліменти, комунальні послуги, кредит тощо. Аби лише була відповідна судова ухвала на користь позивача — юридичної або фізичної особи. Причому примусове стягнення коштів може бути накладено на будь-які банківські рахунки, зокрема депозитні, зарплатні, стипендіальні, пенсійні, а також ті, на які спрямовується соціальна допомога від держави…

Про це сказано у наказі Міністерства юстиції №1061/5 від 23 березня нинішнього року «Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках». Згідно з документом, відбуватиметься це таким чином.

Після рішення суду про примусове стягнення боргу виконавець починає шукати будь-які банківські рахунки неплатника з наявними на них коштами з допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП). А треба сказати, що інформаційна система банків (ІСБ) завдяки спеціальній програмі щогодини перевіряє надходження такого роду запитів. І у разі їх появи, як сказано у наказі Мін’юсту, «не пізніше ніж за годину робочого часу після отримання вимоги в ІСБ» банк має повідомити в АСВП про те, що вимогу прийнято до виконання. Після того як судовий виконавець дістане інформацію про рахунки боржника і кошти на них, він за допомоги АСВП пише постанову про арешт коштів, накладає на неї свій електронний підпис і відправляє у банк. Отримавши цей документ, банк уже в примусовому порядку починає списувати з рахунка зазначеного клієнта кошти. У разі, якщо їх недостатньо, процедура повторюється у міру надходження грошей. Щоразу кошти спрямовуються на рахунок відомства судового виконавця, а звідти своєю чергою їх перераховують одержувачу.

  МУЗІКА. Tonči Huljić ~ Season. ВІДЕО

Отже, якщо банк приєднується до цієї системи, то арешт рахунків відбуватиметься автоматично. «Виконавець натисне кілька кнопок на своєму комп’ютері, й рахунки вже будуть заарештовані», — пояснив очільник Мін’юсту Денис Малюська.

Щоправда, на сьогодні до згаданої автоматизованої системи під’єднані лише сім банків — ПриватБанк, Таскомбанк, «Універсал банк», «ОКСІ банк», банк «Восток», Індустріалбанк та «ПроКредит банк». Ще 44 фінустанови тестують систему і незабаром до неї долучаться, а 11 банків ведуть переговори про підключення до тестового режиму. Отже, автоматичний арешт коштів боржників скоро буде можливим у 62 із 73 банків. Участь у системі добровільна.

Словом, боржникам слід приготуватися до нових неприємних сюрпризів. Адже той факт, що у країні лютує коронавірусна пандемія, через яку втратили роботу чимало співвітчизників — годувальників своїх родин, схоже, наших можновладців не дуже хвилює. Як і те, що здебільше саме такі громадяни, із соціально найнезахищеніших верств, і є боржниками за кредитами зі здирницькими відсотками та за комунальні послуги за височенними тарифами. «Закручування» гайок і без того збіднілому населенню триває. І робиться це, що особливо прикро, під лицемірним приводом «оптимізації» різних сфер життя.

  У Житомирі масово не працюють світлофори

Тим часом Держстат повідомляє: заборгованість населення за послуги ЖКГ сягнула 85,6 мільярда гривень. Частка непрацюючих кредитів у банках пересічно становить 45%, а в державних фінустановах і поготів — 57,4%. Із дня на день ця заборгованість тільки невпинно зростає, а країна поринає в економічну нестабільність.

Автор статті: Олена Кощенко