Василь КУК – знову у Житомирі

Василь КУК – знову у Житомирі

Василь КУК – знову у Житомирі

Сьогодні, 14:29

11 червня 2021 –го року у Житомирі сталася справді цікава, змістовна, а, можливо, – й визначна подія. Цього дня до нашого міста завітала дослідниця національно – визвольних змагань середини ХХ століття історик Аліна Понипаляк. Авторка книги «Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука». Кандидат історичних наук. Мешканка міста Миколаєва. Вона прибула до Житомира разом із представницею видавництва «Наш формат», яке власне й видавало книжку про останнього командира УПА. Аліну Понипаляк по праву можна віднести до наймолодшого покоління українських істориків. Ще зі шкільної парти, десять років тому Аліна розпочала вивчати історію УПА і конкретних її очільників. Звісно ж, сам по собі приклад становлення дослідниці у місті , де громадська думка й досі сприймає історію УПА із певною пересторогою, викликає неабиякий інтерес і особливу повагу. У прес-центрі Житомирської міської ради Аліну Понипаляк зустрічали члени житомирського «Пласту». Варто зауважити, що саме Василь Кук був вихованцем «Пласту» у 20- ті роки минулого століття. Його визначні здібності як командира УПА і особливо , як неперевершеного майстра конспірації і неперевершеного тактика партизанського спротиву, зароджувалися і формувалися саме у лавах «Пласту».

Василь КУК – знову у Житомирі
  Патрульні розшукали жінку з двомісячною дитиною, яка вночі пішла з Житомирського центру соцпсихдопомоги. ФОТО

Загалом доля та життєвий шлях генерала-хорунжого УПА Василя Степановича Кука у сучасній дослідницькій літературі має вже певні традиції , але це аж ніяк не означає, що у ній немає таємниць чи так званих «білих плям». Василь Кук народився у 1913 році у Австро –Угорщині, куди на той час входила його рідна Золочівщина і Львівщина загалом. Його дитинство і юність пройшли в умовах Другої Речі Посполитої (1918-1939 роки), де за українську мову і загалом за українські державницькі переконання доводилося боротися, переживати увязнення і йти на жертви. Василь Кук належав до сімї, де практично усі його брати та сестри були учасниками національно –визвольного руху. Ще до 1939-го року сімя Куків понесла перші жертви, оскільки двоє братів майбутнього командира УПА загинули у застінках польських тюрем. Потім була Друга світова війна, створення УПА і боротьба у її рядах аж до травня 1954 року. Василя Кука органи радянського КДБ зуміли захопити живим у ході хитро спланованої операції. Шість років Василь Кук і його дружина провели у застінках спецізоляторів та камерах різноманітних тюрем. Зрозуміло, увесь цей час життя командира УПА висіло на волосині від рішення про розстріл, яке могло бути винесене у будь-який час.

Василь КУК – знову у Житомирі
  У Житомирі на перехресті вулиць Гагаріна та Святослава Ріхтера сталося ДТП. ФОТО

Поліна Понипаляк у Житомирі під час презентації своєї книжки про Василя Кука розповідала про декілька прикладів, коли вожді Компартії України (спочатку, ще у 50-х роках Кириченко, а у 1976-му році – Щербицький) вимагали та наполягали на страті Василя Кука, як запеклого та затятого ворога радянського режиму .Але керманичі радянського КДБ не бажали втрачати живого свідка багатьох невідомих сторінок супротиву ОУН-УПА проти радянської системи. Тим паче, Кук вважався вже зломленим і небезпеки для «органів» не являв. Хоча до останніх днів існування СРСР (у грудні 1991-го року) КДБ вів постійний нагляд за житлом і щоденним життям останнього командира УПА. Помер Василь Кук у 2007-му році, дочекавшись незалежності України, за яку він поклав своє життя. Багато таємниць 30- 50- х років, які були відомі лише йому, як одному із очільників гігантського спротиву проти нацистсько- комуністичної окупації України, Василь Кук забрав із собою у кращий із світів. Хтозна, наскільки Василь Степанович КУК, вже у 90-ті роки і на початку 2000-х, розумів глибину кризи тієї держави, яка народилася у 1991-му році і ( на превеликий жаль) мала безліч рудиментарних плям і залишків комуністично – радянського минулого. Аліна Понипаляк взялася за дослідження невідомих сторінок легендарної людини, життя якої сповнене дуже багатьох визначних подій. Адже лише бій УПА під селом Гурби у квітні 1944 року, мав би стати для нинішніх поколінь українців промовистим нагадуванням про героїчно- масштабну боротьбу УПА проти радянського режиму. А командував однією із повстанських частин (УПА «Південь») саме Василь Кук.

Василь КУК – знову у Житомирі
  У Житомирі за деякими адресами не буде води

Загалом книга «Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука»має ще стати явищем не лише у дослідницькому процесі, але й у справі просвітництва сучасних українців. Адже ніде правди діти, поки що в Україні йде запекле протистояння між спадкоємцями воїнів УПА і тими, хто й досі бездумно повторює і множить стереотипи радянської (а тепер – і московсько-кремлівської) пропаганди про бандерівський рух, як звичайне колаборанство. Насправді це була титанічна і тривала боротьба за свободу та незалежність України. Вона триває й досі.