Переваги літератури

Можна виділити три основні сфери мислення, які розвиває література:

• Інформаційна база (фактологія).
• Прийоми мислення (методи міркування, в т. ч. на прикладах).
• Запозичений досвід (усвідомлення того, що відбувається; світогляд; громадські практики і т. п.).

Існують різні види літератури (крім художньої, є довідкова, технічна, історико-документальна, мемуари, навчальна) і велика кількість проміжних форм, які деколи складно ідентифікувати однозначно.

Природно, що технічна та довідкова література сильніше розвиватимуть фактологію, навчальна — методологію, мемуари та інша історична література — досвід.

Кожен може вибирати те, що йому потрібніше, як тренажер в спортивному залі.

Інтернет-магазин Книгарня «Є» (https://book-ye.com.ua/catalog/khudozhnya-literatura/) пропонує українському читачеві найбільший вибір вітчизняної та іноземної літератури.

Як виникла художня література

Художня література уможливлює поєднання усіх вищезазначених сфер та засвоєння їх. Художня література з’явилася раніше писемності: люди, мислення, мова розвивалися і еволюціонували разом, тому що це взаємопов’язані процеси. Зростання обсягів інформації зумовлює появу нових слів і понять та вміння їх запам’ятати. Таким чином стимулюється розвиток розумового апарату. І навпаки — ускладнення розумового апарату дозволяє формулювати і генерувати дедалі складніші концепції. Перші художні твори, ймовірно, були мисливськими історіями, які переростали в такі жанри, як:

• містичні оповідання;
• балади;
• саги.

Поступово з’явився спеціальний рід діяльності — оповідач (бард), який вмів запам’ятовувати великі обсяги текстів напам’ять. З розвитком писемності ці тексти стали записувати. Так і з’явилася художня література, котра поєднує в собі різні функції, залишаючись при цьому найпотужнішим педагогічним методом.

Чим корисні розважальні твори

Згодом з’явилася і чисто розважальна література, котра, як може видатися на перший погляд, не має жодних корисних практичних функцій. Однак навіть таке чтиво вимагає розумових зусиль: доводиться запам’ятовувати, хто є хто, що робили і говорили персонажі. Це і багато іншого поступово тренує і покращує роботу мозку. У міру читання навіть такої белетристики:

• зростає словниковий запас;
• людина починає краще запам’ятовувати і зіставляти дії героїв;
• помічає сюжетні невідповідності;
• знайомі вже прийоми та сюжетні повороти починають здаватися нецікавими.

Так виникає потреба у більш якісних, тобто складніших за формою і змістом творах.