Трускавець 2.0: невивчені уроки – Сергій Руденко

Трускавець 2.0: невивчені уроки – Сергій Руденко

Трускавець 2.0: невивчені уроки – Сергій Руденко

Сьогодні, 09:09

Слуга народу” знову збирається у Трускавець. Разом із монобільшістю, представниками ОПУ і Зеленським докупи. Так-так. Всі ті, хто нині керує державою. Може, варто вже туди перенести Раду з Офісом президента? Бо саме там, у Трускавці, будуть узгоджені кроки щодо майбутнього Зе-команди”

Очевидно, що наступні декілька тижнів можуть стати вирішальними в сучасній історії України.

Якщо в серпні 2019-го соратники Зеленського бавилися рольовими іграми і ділили портфелі, то зараз вже досвідчені “слуги” можуть привести нам узгоджене рішення про відставку Разумкова драконівськими методами, якими поплічники Януковича голосували диктаторські закони 16 січня.

Чому боротьба Зеленського і Разумкова не є суто політичними розбірками і врешті торкнеться кожного?

23 вересня вся країна стала свідками ганебного голосування за так званий закон про олігархів. Коли в ім’я президента Стефанчук здійснив наругу над регламентом і Конституцією, у варварський спосіб протягнувши скандальний і дуже проблемний закон. Ми не бачили Раду такою з часів спікера Рибака. Дуже сумно, але Офіс президента і особисто Зеленський роблять все, аби повернути нас в темні часи. Якщо їм це вдасться, Рада перетвориться на подвір’я Офісу президента, а спікером замість Разумкова стане Стефанчук — КВНівська тінь президента, який готовий зробити все, аби наш сонцесяйний був задоволений.

  У Житомирській області від Covid вакцинувались близько 400 тисяч людей

Битва за Разумкова стане головною і вирішальною подією цієї осені. Бо це насправді боротьба не за посаду, а за парламентсько-президентську республіку як таку. І це вже не червоні лінії, а Рубікон, перейшовши який Зеленський законсервує свою абсолютну владу і започаткує в Україні диктатуру.

Чи вартують нездорові амбіції президента демократії? Чи усвідомлює він і його Офіс можливі наслідки такої політики?

Зеленський наближається до критичної позначки, за якою стане вироком сам собі. Бо диктатори закінчують однаково. Навіть ті, хто на початку вдавав з себе несистемних, прогресивних і демократичних лідерів.

Автор статті: Сергій Руденко